|
1
У самому кращому королівстві,
У самому-самому кращому замку,
Жив-був самий-самий-самий
Чудовий король.
З дітворою він грав у хованки,
І в колдунчікі, і в квача,
І навіть програючи,
Він діточок не бив.
Він батьків,
Він батьків,
Він батьків
Поров.
2
Було жити тоді непросто
І селянам, і доцентам,
І всіх цивільних, і військових,
Той король не обожнював.
Лише дітей, через малолітство,
Не мали документів,
Не прикував він ланцюга
І в темниці не садив.
Він батьків,
Він батьків,
Він батьків
Садив.
3
У самому кращому королівстві,
Як ми сказали спочатку,
Жив та був король, який
Дітвору дуже любив.
Навіть тих дітей, що часто
Двійки в школі отримували,
Не допитував у підвалах,
Не катував і не стратив.
Він батьків,
Він батьків,
Він батьків
Стратив.
|
