|
1
Ми знати не знаємо і не пам'ятаємо,
Поки не зустрінемося з бідою,
Що весь наш світ такий величезний,
Висить на одній ниточці.
Приспів:
Вона надією зветься,
І хочеться вірити,
Так хочеться вірити,
Що ця нитка не обірветься,
І життя не скінчиться,
Не скінчиться.
2
В години, коли все марно,
І сенсу немає на світі жити,
Над чорною безоднею, страшною безоднею,
Нас тримає тоненька нитка.
Приспів.
3
Про неї майже не пам'ятаємо влітку,
Але варто хурделиці закрутить,
Не те, що дні без нитки цієї,
Але і хвилини не прожити.
Приспів.
|
