|
1
Нічна тінь, неясна
Дрімає на підлозі.
Підійду я до мудрого
Стародавнього скла.
Наче в небо світле
Дивовижної висоти,
Загляжусь я в дзеркало -
І возникнешь ти.
Приспів:
Скло між нами,
Як місячне світло,
Але цієї межі
Міцніше немає.
Там даль за нею
Світлим-світлим,
Дивлюся, не сміючи
Відійти від скла...
2
Ось знову, схожі,
Поруч ми стоїмо,
Погляд мій насторожений
Зустрівся з твоїм.
Даль в очах безкрає,
Зірок вогні горять,
І знову я перша
Опускаю погляд.
Приспів.
3
Тиша дзвінка
У рамці темряви,
Хто тут справжня -
Може, це ти?
За лісами, річками
Може, є земля,
Де ти дивишся в дзеркало,
Щоб виникла я?
Приспів. |
