Ну от біда підкралася підла.
Не розумію я ніяк,
Кому потрібні такі подвиги,
Ще до того ж натщесерце!
Приспів:
Дарма нерозсудливість поважали ми.
Воно нас губить іноді, іноді.
Хоч велетень уявний,
Зате реальна біда.
2
Адже від фантазій не зміниться
Ніщо рішуче навколо.
Як не крути, а все ж млин
Не стане велетнем раптом.
Приспів.
3
З ним вічно що-небудь трапляється.
Ось і полетів далеко.
Коли-небудь він долетается.
Як з фантазером нелегко.
Приспів.
|