|
1
Затягнулася бурого тіною
Гладь старовинного ставка...
Ах, була, як Буратіно,
Я колись молода...
Був безтурботним і наївним
Черепахи юної погляд.
Все навколо здавалося дивним
Триста років тому...
2
Мені здавалося - щастя поруч,
Тільки лапку простягни.
Але осіннім падолистом
Зашуршали літа дні.
Старість все-таки не радість,
Люди правду кажуть.
Як мені щастя всміхалось
Триста років тому!.
3
Юний друже, завжди будь юним,
Ти не квапся дорослішати,
Будь веселим, зухвалим, галасливим,
Битися треба - так бийся!
Ніколи не знай спокою,
Плач і смійся невлад!
Я сама була такою
Триста років тому...
(Другий куплет у фільмі не виконується)
|
