1
Над нами сонце світить -
Не життя, а благодать!
Тим, хто за нас у відповіді,
Давно пора зрозуміти,
Тим, хто за нас у відповіді,
Давно пора зрозуміти:
Ми - маленькі діти,
Нам хочеться гуляти.
А нам кажуть, що катет
Коротше гіпотенузи.
А я кажу вам: - Досить!
Втомився я від цього тягаря!
2
Ах, встати на світанку,
Прибрати б в стіл зошит!
Тим, хто за нас у відповіді,
Давно пора зрозуміти,
Тим, хто за нас у відповіді,
Давно пора зрозуміти:
Ми - маленькі діти,
Нам хочеться гуляти!
А нам кажуть - Афіни
Війною пішли на Спарту,
А я кажу: - Залишити
Хочу скоріше парту!
3
Слова вперто ці
Я буду повторювати.
Тим, хто за нас у відповіді,
Давно пора зрозуміти,
Тим, хто за нас у відповіді,
Давно пора зрозуміти:
Ми - маленькі діти,
Нам хочеться гуляти.
А нам кажуть, що Волга
Впадає в Каспійське море,
А я кажу, що довго
Не витримаю цього горя.
Щоб стати, кажуть, людиною,
Крокувати треба в ногу зі століттям.
А ми не хочемо крокувати,
Нам хочеться гуляти!
|