У Санька новенькі санки.
У маленької Сани перекинулися сани.
У сосонки-сосонки виросли опеньки.
На гостру косу багато покосу.
Був би покіс, та настав мороз.
Сені все б спати на сіні.
У Сіни й Сани в мережах сом з вусами.
В семеро саней по семеро в сани сіли самі.
У поле - все, все, все. В полі - сев, сев, сев.
Ох, як вогко, сиро, мокро від роси, роси, роси.
У нас згасло газ - газ у нас згасло.
В саду ріс кущ троянд - кущ троянд росло в саду.
Спить спокійно старий слон,
Стоячи спати вміє він. (С. Маршак)
Косар Касьян косою косою кістки
Не скосить косар Касьян косовиці.
Коси, коса, поки роса.
Роса геть - і нам додому.
Носить Сеня сіно в сіни.
Спати на сіні буде Сеня. (Н. Єгоров)
Йшла Саша по шосе і смоктала сушку.
Сіла мишка у куток,
З'їла бублика шматок.
Їсть кицька суп з миски.
Сита кицька, порожня миска.
Сидів горобець на сосні.
Заснув - і упав уві сні.
Якщо б він не упав уві сні -
Досі сидів на сосні.
Купила Марусі намисто бабуся.
На ринку спіткнулася бабуся про гусака...
Не буде подарунка у внучки Марусі:
Все намисто склювали за бусинці гуси.
Сало було, стало мило.
Саша шапкою шишку збив.
Свиня тупорыла весь двір перерила, вирила полрыла, до нори не дорыла.
Сіл сокіл на гол стовбур.
Сім діб сорока старалася, поспішала, собі чоботи сирицеві пошила.
Сенька-везенька, вези бабу на санках: санки скок, Сеньку в лоб.
Сеня віз віз сіна.
Сказала зі сміхом сусідці синиця: "Стати самої скрипучої сорока прагне!"
Скок, сорока, скок, сорока, сліпа з ока, крива з боку.
Всі скоромовки
