|
Оселилося в будинку ехо
Під горищним стелею,
То заллється дзвінким сміхом,
То гуркоче, наче грім.
Ехо робить, що хоче,
Моторошним голосом співає,
Немає спокою навіть вночі
Залякав увесь народ.
Ми вирішили прогнати його
І полізли на горище,
Виявилося, луною були
Два ненажерливих кота.
Не шкодуючи чужих вух
Йшла полювання на мишей,
І коти, наївшись скоро,
Дружно заспівували хором. |
