Наш сад ми, як дитинство своє, бережемо,
Тепло, і затишно, і весело в ній.
Нас мами спокійно за руку ведуть,
Впевнені, нам добре буде тут.
Адже стільки спокою, тепла, щастя, ласки,
Нам можуть віддати просто так тільки в "Казці".
Тут немає нетерпимості, болю, тривоги,
Тут нашим талантам відкриті дороги.
Тут можна сомненьем своїм поділитися,
Тут можна в роздумах усамітнитися.
Тут можна грати і пустувати. Просто жити.
Дихати. Розвиватися. І світ полюбити.
Тут можна по веселці, як по мосту,
Йти в доброту, чистоту, красу.
А якщо раптом дощик піде дощ за вікном,
Ми знаємо, печаль десь там, за склом. |
