Може, просто стало нам звично,
Але не бачити цього не можна,
Що у виховательок зазвичай
Ввечері втомлені очі...
Ми-то знаємо, що це таке,
Дітвори невгамовний рій!
Тут з одним-то не знайдеш спокою,
А не те, що з такою юрбою.
Той жартівливий, а цей дивиться косо,
Там забіяка вже затіває бій...
А питання? Тисячі запитань...
І відповіді вимагає будь.
Скільки потрібно ласки і турботи,
Всіх почути, зрозуміти кожного...
Вдячна і важка робота
Постійно маму замінювати.
Не тривожно на роботі мамі...
Веселі ребячьи голоси...
Адже завжди стежать за малюками
Добрі втомлені очі.
День скінчився... Не всі пісні заспівано.
У дітей не тривожний сон...
Так прийми ж уклін від всієї планети,
За дітей прийми від нас уклін! |