Малюки звуть Єгорку:
- Виходь грати на гірку!
- Ні, хлопці, я боюся,
Я зимою застуджуся.
Сніг розтанув на горбочку,
Знову друзі звуть Єгорку:
- Гей, Єгорка, де ж ти?
Глянь, кругом квіти.
- Я до квітів йти не смію,
Я від них завжди вболіваю...
Літо. Жарко, немов у печі.
Малюки крокують до річки:
- Гей, Єгор, пішли купатися,
Вистачить від друзів ховатися!
- Ви, хлопці, очманіли?
Я згорю там, справді,
Або в річці потону,
Краще я піду засну.
Осінь, дощик накрапає,
На вікні Єгор сидить.
Малюки грати йдуть,
Але Єгора не кличуть,
Раптом намокне і спітніє -
Наш Єгор завжди хворіє.
|