Ранковій вівсянці я зовсім не рада,
Їм без апетиту, тому що треба.
Ложечку за маму, ложечку за тата,
Ложечку за брата і за тітку Капу.
Ложечку за бабу, ложечку за діда
І за дядю Льоню, нашого сусіда.
За друзів із саду, за Іллю і Мішу,
За собаку в парку, за кота на даху...
Нелегко, звичайно, є за всіх на світі:
Скільки ж голодних на моїй планеті!
Тільки чомусь мені за цілий світ
Не дають на сніданок чіпсів і цукерок? |