|
Братові скоро стукне п'ять.
Я вчу його рахувати,
А вчитися він не хоче,
Перекидається, регоче.
Тут придумала я штуку,
Кажу, давай руку,
Будеш зайчиків вважати -
Раз, два, три, чотири, п'ять.
Це пальчйки-зайченята.
Перший сховався кудись,
Загинаємо пальчик - раз.
Скільки їх тепер у нас?
Брат долоньку розчепірив
І раптом відповів:
- Чотири.
Молодець! Здібний хлопчик.
Знову загинаємо пальчики.
Скільки їх тепер - дивися!
Брат вважає: Раз... два... три...
Третій заєць раптом зник.
Втік пустун в ліс.
Сховався зайчик наш ледве,
Брат вже кричить мені:
- Два!
Ми залишили всього
Скільки зайців? -
- Одного.
А потім і цей зайчик
Ліг в ліжко на бочок.
Загинаємо п'ятий пальчик.
А тепер що залишається?
Хитро брат дивиться, сміється:
- Залишається... кулачок. |
