|
Скажи, а життя якого кольору?
- Вона? Зеленого, як літо.
Ще я точно-точно знаю:
Вона, як осінь золота.
Як море синє буває,
Буває жовтою, як пісок.
А то раптом, білосніжною. У травні
З квітучої вишні пелюстка
Зірветься вітерцем і ляже
На краєчок палітри мені,
Та не знайдеш ти краше кольору
Для життя, ніж знайшов у весні.
Ще буває солодко-червоної,
Як суниця в самий спеку.
Буває стиглої, суворої, пристрасною.
А то буває, як взимку -
Зима...Холодним і далеким
Стає у житті колір...
Тоді, як подорожній самотній,
Серед відтінків жалюгідних, жебраків,
Розлитих по краях дороги,
Вже не колір, а Світло ти шукаєш... |
