|
Весь рік з нетерпінням чекала цього дня я,
І ось, нарешті, він прийшов - день народження!
І мама, і тато, і маленький брат
Мене, посміхаючись, поспішають привітати.
До нас в гості прийшли, дня народження заради
Дві бабусі, тітка, двоюрідний дядько,
Приятель з роботи, веселий сусід,
Приніс пакет з кілограмом цукерок.
Але краще всього (я зізнаюся вам чесно)
У коробці ошатною чудовий подарунок -
Будівельних кубиків цілий набір.
Про нього я мріяла вже з давніх пір.
"Ти стала сьогодні така велика!
Дай кубики всім подивитися, не заважаючи,
Адже цей набір всіх гостей здивує!
Будь ввічливим!" - мама моя каже.
"Який різнобарвний!" - вигукнула тітка.
"Ви кубиків краще ніде не знайдете!
І дорослий його отримати був би радий!
Ти що б побудував?" Мій маленький брат
Відповів: "Курник для Курочки Ряби!"
Двоюрідний дядько примружився: "Я б
Для поїзда вибудував новий вокзал!"
"Гараж для машини!" - приятель сказав.
"Для зайчика будиночок!", "Палац для принцеси!" -
Додали бабусі тут з цікавістю.
Схвалив їх вибір веселий сусід,
Насипавши в скляну вазу цукерок.
За папою залишилося останнє слово.
Він голосно сказав: "Я б почав з простого.
Тут, в першу чергу, важливий розмір.
Я вежу побудую зараз, наприклад".
Стовпилися навколо, дивлячись на будівництво,
Дві бабусі, тітка, двоюрідний дядько,
Приятель з роботи, веселий сусід,
Який прийшов з кілограмом цукерок.
Ось башта стає вище й вище...
Я кличу маму - тільки мама не чує.
Адже, якщо у тата не здригнеться рука,
Вежа дотягнеться до стелі!
Ні в кого не знайду я зараз розуміння!
Раптом гості на мить затамували подих:
Адже вежа гойднулася - ось-ось впаде!
Але знову наверх тато кладе кубик...
................................................
Сьогодні з ранку змінилася я все ж:
На рік стала старшою і вежливей теж.
Гостям я, звичайно, не буду заважати.
Я кубик лише нижній візьму пограти.
|
