|  Зазирнуло сонечкоДо нас через віконце.
 Зайчик сонячний присів
 На мою долоньку.
 Так хотілося мені йогоПальчиком погладити...
 Почав він озоровать -
 Неможливо порозумітися!
 То дивимося - на стелі,По шторам скаче.
 Пустотливий такий і прудкий,
 Скаче немов м'ячик!
 Зайчик сонячний кружлявВесело над нами.
 Ми поки його ловили,
 Закружляли самі...
 На стіні він зробив коло,Стрибнув у шафу до іграшок,
 Підморгнувши звідти, раптом
 Зайцю сів на вушко.
 Посидів трохи тамІ під стіл заліз...
 Заглянув у всі місця
 І помчав додому.
 07.04.2010 р. |