|
Я з двоюрідною сестрою,
Стартувавши на помах руки,
Від стовпа і до паркану
Мчав наввипередки!
Довгонога сестриця -
Їй одинадцять вже,
Мені - чотири, перемогла
На останньому віражі.
Від образи гірко плачу,
З нею не впоратися ніяк...
Раптом на старт виходить тато,
Для зручності знявши піджак.
Пропонує мені битися...
Як справжній чемпіон
До фінішу лечу стрілою...
Перший!!! Правда? Здивований...
Думаю - а чи все чесно,
Чуючи мамине «Ура!»,
Чому другим був тато?
Він же старше, ніж сестра... |
