|
Під батьківські "охи"
До серцевого надриву
Б'ють носи без перерви
Про все, що можна крихти.
Лобом в столи і навіть стінки,
Що дівчата, що хлопчаки,
Садна, порізи, шишки,
Лікті в синцях, коліна.
Хваляться: довжиною подряпин,
Скільки від зеленки точок,
Скажеш "мамин синочок",
Оборвут: "Я тільки татів!"
Все серйозно, без кокетства,
А удари - це просто
Бойові шрами зростання -
Пустотлива доблесть дитинства!
|
