|
Одного разу я, як на зло,
Трохи в річці не загрузла!
Я, як з гострим склу,
Видерлася на берег,
Кричу, що я утопла,
А мені ніхто не вірить.
З мене потоки ллються,
А дівчата сміються.
Я в тіні, як у зеленці,
Себе мені стало шкода,
І я одній дівчині
Прошепотіла: - Я русалка.
Дівчина глянула:
- Тоді інша справа! |
