|
Воробей мій, воробьишка!
Сірий, верткий, мов мишка.
Оченята - бісер, лапки - нарізно,
Лапки - боком, лапки - навскіс...
Стрибай, стрибай, я не трону -
Бачиш, хлібця накришив...
Двіна-ка дзьобом в бік ворону,
Хто її сюди просив?
Стрибни ближче, ну-ка, ну-ка,
Так, ось так, ще трохи...
Вітер сипле снігом, злюка,
І на спинку, і на груди.
Подружися зі мною, пичужка,
Будемо разом в будинку жити,
Сядемо рядком під в'юшкою,
Будемо вчити абетку...
Ближче, ну ще трошки...
Фурх! Втік... Який нахаба!
З'їв всі зерна, з'їв всі крихти
І спасибі не сказав. |
