|
Я окраєць не доїв:
Чорний хліб мені набрид.
Кинув кірку під лавку.
Раптом звідки ні візьмися
З гілки шустрою сімейкою
Горобці злетіли вниз.
Стали скоринку ділити,
На всі боки тягнути.
- Ця корочка моя!
- Ні, моя!
- Моя!
- Я перший побачив!
- Я!
- Я перший!
- Ні, я!
Поштовхалися,
Повозилися,
Побилися -
І помирилися...
А коли наїлися,
Поряд сіли,
Обіймають воробьят,
Воробьятам кажуть:
- Подивіться, ось дивак
Хліб кидає просто так.
Ви ж - бережіть,
Всі крихти підберіть,
Будьте розумними, пташенята,
Як ваші мами та батьки. |
