У недобудовану дачу
Ми приїхали навесні.
Я прокинулася на світанку,
Бачу - небо наді мною.
У кухні покрівля не покрита,
В стелі у нас дірка.
Підставляємо ми корито,
Мідний таз і два відра.
Прокидаєшся в грозу -
Дощик булькає в тазу,
Через щілину блисне зірниця -
Над тобою гуркоче грім...
А вчора птиця влетіла
Через дах прямо в будинок.
Обшукала я всюди,
Бачу - птенчики в гнізді.
На підстилці п'ять пташенят,
П'ять пухнастих близнюків.
У дітей такі роти -
Чути писк за півверсти.
Якщо мати не прилітає,
Писк несеться все сильніше!
Що мені робити, я не знаю,
Хоч самій летіти за нею!
Раптом від бабусі я чую,
Що пічник нам складе піч,
А потім полагодить дах,
І вона не буде текти.
Що ж станеться з гніздом?
Як повернеться пташка в будинок?
Я стою і ледь не плачу -
До нас пічник йде на дачу,
Він гукає здалеку:
- Ви шукали пічника?
- Ні,- кричу йому у відповідь,-
Пічника шукав сусід!
В'ється пташка над гніздом,
Прилітає прямо в будинок.
Ллється дощик зі стелі,
Але пташенята ростуть поки. |