|
- Ах, сорока-вертихвістка,
Що за новина принесла?
- Ну, так от: Я - як берізка -
Подивіться на крила.
Пір'я чорні, що точки,
Пір'я білі, що стовбур.
Раз з березовою донькою
Мене поплутав сірий вовк.
Заєць теж переплутав
І такого драла
Задав, що бобер, ставши суворіше,
На косого - загарчав!
Тут ведмідь бобра почувши,
Каже йому: - Бобер,
Ти ревеш, як білий ведмедик
У зоопарку - у ганьба!
- Правильно - не довчився -
Пискнула у відповідь лисиця, -
Говорила я боброві:
У тебе кора у роті,
Ти картавишь від кори
І рычишь не "р-р-ри", а "л-л-ли".
Растрещалась мені сорока
Про їжаків і про мишей,
Про пеньочки на болотах,
Про нашіптування вужів.
Пошкодував, що у сороки
Я про новини запитав.
Ледве унести я ноги
Я свої умовив.
Ноги не хотіли слухати
Ні сороку, ні мене.
Вони сновигали по калюжах
Цілих два, ні - більше дня.
Я надів на них черевики
І сказав: - Останній раз.
Побігли по стежці
Ноги. Ось така розповідь. |
