Осінь. Хащі лісу.
Мох сухих боліт.
Озеро білясто.
Блідий небосхил.
Відцвіли латаття,
і шафран відцвів.
Вибиті стежки,
ліс і порожній, і гол.
Тільки ти красива,
хоч давно суха,
в купині біля затоки
стара вільха.
Жіночно глядишься
у воду в напівсні -
і засеребришься
перш всіх до весни.
|