Ти прийшов вже, туманне небо,
Ти розсипалося дрібним дощем,
Ти повіяло холодом, вогкістю
У опечаленому краї моєму.
Відлетіли кудись всі пташечки;
Лише ворона, на голому суку
Сидячи, жалібно кряче, кряче -
І наводить на серці тугу.
Як же серцю-то сумно і холодно!
Як же стислося, бідолаха, в грудях!
А йому б все вдалину, немов ластівки,
В теплий край би хотілося йти...
Не бувати тобі, серце сумне,
В цих світлих і теплих краях,
Тебе сгубят під сірими хмарами
І схоронят в холодних снігах. |
