Ластівки пропали,
А вчора зорею
Всі граки літали
Так, як мережа, миготіли
Он над тією горою.
З вечора все спиться,
На дворі темно.
Аркуш сухий валиться,
Вночі вітер злиться
Так стукає у вікно.
Краще б сніг та хуртовину
Зустріти грудьми радий!
Ніби як з переляку
Раскричавшись, на південь
Журавлі летять.
Вийдеш - мимоволі
Важко - хоч плач!
Дивишся - через поле
Перекоти-поле
Стрибає, як м'яч. |