Коли в осінньому парку тихо,
Гуляє по алеях Тихо,
Його зовсім, зовсім не видно,
Але я можу вам підказати,
Як це Тихо розпізнати.
У Тихо важлива робота,
Воно зчищає позолоту.
Коли листка воно торкнеться,
Той черевцем до сонця повернеться,
Від задоволення тремтить
І позолотою смітить.
Осяде пил на помазок,
І додолу падає листок.
Тепер ви зрозуміли, де Тихо?
Все правильно, але тільки...
тсс... тихо.
|