Осыпайтесь, листя,
Забувши про літо.
На коні рысистом
Мчить осінній вітер.
Через синя моря,
Здалеку скаче.
Про рідному просторі
Стосковался, значить.
В тонкі лозини,
Як на сопілці, свище,
Повернувшись з чужини,
Наче щось шукає.
Прискакав в село.
Там, порушивши спокій,
Посшибал з дерев
Яблука та груші.
Засвистить та гикнет,
Дзвякне дзвінкою збруєю,
Ллються з гнучких гілок
Золоті струменя.
Осыпайтесь, листя,
Забувши про літо.
На коні рысистом
Мчить осінній вітер.
Переклад В. Токмаковой |
