Володимир Орлов

В ЛІСІ ТЕПЕР СВІТЛІШЕ І ТИХІШЕ

В лісі тепер світліше і тихіше,
Видно крізь гілки височина.
Його вершина, немов дах,
Вогнем осіннім спалена.
Серед стовбурів туман пухнастий,
Як дим клубочиться на зорі,
Злітають листя, немов іскри,
І догорають на землі.