|
Давид Самойлов (авторський псевдонім, справжнє ім'я - Давид Самуїлович Кауфман; 1920-1990) - російський радянський поет, перекладач.
Народився в єврейській родині. Батько Самуїл Абрамович Кауфман був відомим лікарем, головним венерологом Московської області; мати - Цецилія Ізраілевна Кауфман (1895-1986).
У 1938-1941 роках навчався в МИФЛИ (Московський інститут філософії, літератури та історії). У 1941 році добровольцем пішов на фронт, був розвідником, отримав серйозне поранення.
Друкуватися почав з 1941 року. Після війни багато перекладав з угорської, литовської, польської, чеської мов, мов народів СРСР і ін.
Більшу частину останніх років життя провів у Пярну (Естонська РСР).
Перша книга віршів «Ближні країни» вийшла в 1958 році. Потім з'явилися поетичні збірки лірико-філософських віршів «Другий перевал» (1962 рік), «Дні» (1970 рік), «Хвиля і камінь» (1974 рік), «Звістка» (1978 рік), «Затока» (1981 рік), «Голоси за пагорбами» (1985 рік) - про військові роки, сучасне покоління, про призначення мистецтва, на історичні сюжети.
Є автором вірша "Пісенька гусара" ("Коли ми були на війні..."), на який була покладена музика бардом Віктором Столяровим на початку 1980-х.
Випустив гумористичний збірник (не вірші), «У колі себе». Писав роботи з віршування.
Давид Самойлов помер 23 лютого 1990 року в Талліні. Похований в Пярну (Естонія) на Лісовому кладовищі.
|
|
