|
Зінаїда Олександрівна Волконська (1792-1862) - княгиня, господиня літературного салону, письменниця, поетеса, співачка і композитор, видатна фігура російської культурної життя першої половини 19 століття.
Народилася 14 грудня 1792 року в родині князя Олексія Михайловича Белосельского-Білозерського та Варвари Яківни Татіщево.
Вийшовши заміж за князя Микиту Григоровича Волконського, вона спочатку жила в Петербурзі, а після 1812 року за кордоном.
Повернувшись до Петербурга, вона зайнялася вивченням російської старовини, але її наукова робота була негативно сприйнята у вищому суспільстві столиці, і тому вона в кінці 1824 року переїхала в Москву. Московський будинок Волконської на Тверській вулиці, хоча і перебудований, існує і понині, і відомий під старою назвою «Єлисеївський магазин».
У 1825 році Волконська стала членом московського Товариства історії і старожитностей російських». В її салоні збиралися багато знамениті письменники (Міцкевич, Баратинський, Веневитинов), бував там і Пушкін. Саме Волконську Пушкін називав «Цариця муз і краси».
Кращі поети присвячували їй свої твори. Вона й сама писала російською, французькою та італійською мовами.
У 1826 році Зінаїда Волконська влаштувала проводи в Сибір дружин декабристів - Е. І. Трубецькой і М. Н. Волконської, чим викликала незадоволення влади. У 1829 році княгиня поїхала в Італію. Римська вілла княгині Волконської приваблювала художників і письменників, як російських, так і іноземних; найбільш частими відвідувачами були Камуччини, о. верне, Торвальдсен; з росіян: Бруні, Брюлловы, Гоголь, Погодін, Іванов.
В останні роки життя книгини Зінаїди нею опанувало похмуре містичне настрій. Зінаїда Волконська померла в Римі 5 лютого 1862 року.
|
|
