|
 Платон Микитович Воронько (1913-1988) - український радянський поет. Лауреат Сталінської премії третього ступеня (за збірки поезій «Добрий ранок» і «Славен мир»).
Платон Воронько народився 18 листопада 1913 року в селі Чернеччина. Його батько був ковалем, дід - кобзарем. З 10-річного віку хлопчик виховувався в Охтирському детгородке, де і закінчив школу-семирічку. У 1932 році закінчив автотехникум і навесні того ж року за путівкою ЦК комсомолу поїхав в Таджикистан на будівництво Вахшское будівництво. Там же почав писати свої перші вірші. У 1935-1937 роках служив у РСЧА. У 1938-1941 роках навчався у Московському літературному інституті імені М. Горького.
Добровольцем пішов на радянсько-фінляндську війну 1939-1940 років. Був бійцем лижного батальйону, командував групою, що діяла у ворожому тилу. У роки Великої Вітчизняної війни воював у винищувальному батальйоні, потім з травня 1943 року - в партизанському з'єднанні С. А. Ковпака. Командував групою мінерів-підривників, потім Олевським партизанським загоном. Брав участь в Карпатському рейді. Взимку 1944 року він був важко поранений; на санях через лінію фронту його доставили в Київ.
У 1945-1946 роках працював у редакції журналу «Дніпро». Брав участь у роботі Всесвітньої конференції демократичної молоді у Лондоні. У 1947-1948 роках був відповідальним секретарем комісії по роботі з молодими авторами СП СРСР. Поет був також обраний членом правленияи президії СП УРСР. У 1950 році П. Н. Воронько обраний депутатом Київської міської Ради депутатів трудящих та членом правління і президії СП УРСР. Депутат ВР УРСР 10-11 скликань.
Перу Платона Воронька належать книги «Партизанський генерал Руднєв» (1946), «Добрий ранок» (1950), «Славен мир» (1950), «Любі друзі» (1959), «В ім'я волі твоєї» (1974), «Бистрина» (1983) і ін
Вірші Воронько присвячені партизанам, молоді, боротьбі за мир, дружбу народів, соціалістичному будівництву. Їм притаманні життєстверджуючі інтонації, яскравий національний колорит. Багато з них стали масовими піснями («Комсомольці, вперед!», «Кінь вороний» та ін).
Поет писав також вірші для дітей. Велике місце в творчості поета займають вірші для дітей: «Наше щастя», «До Сталіна», «Квітучий край», «Твоя книжка» та ін
П. Н. Воронько помер 10 серпня 1988 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі. |
|
