Леонід Андрійович Завальнюк (1931-2010) - радянський російський поет і письменник.
Навчався в школі ФЗН, ремісничому училищі. Працював відкатчиком на шахті Донбасу, фрезерувальником на заводі. Військову службу проходив на Далекому Сході.
Закінчив Літературний інститут імені Горького (1959) та семінар Л. В. Ошаніна (1960).
Перший збірник віршів «В дорозі» вийшов у 1953 р. в Амурській книжковому видавництві. Тут же виходили книги віршів «За відступаючим горизонтом», «На дорогу часу», «Приснитесь мені, міста», «Моя прописка», «Лірика», повісті «На полустанку», «Лірична повість». У 1964 р. у Хабаровську видана книга «Щоденник Родьки - важкого людини», у 1987 р. - книга віршів «Далека дорога». Книги Завальнюка виходили в багатьох центральних видавництвах.
Автор віршів до пісень П. Аедоницкого, Ю. Саульського, Л. Лядовою, Б. Ємельянова, А. Зацепіна, В. Катаєва, Р. Майорова, Тобто Птічкіна, Д. Тухманова, А. Чернишова та інших композиторів. Також писав сценарії до мультфільмів і дитячих фільмів. Все своє життя захоплювався живописом. Його живописні роботи знаходяться в приватних колекціях у Росії, Англії, Італії, Фінляндії, США.
Член Союзу письменників СРСР (Росії) з 1962 р. |
|