|
Дощик лив як з відра.
Я відкрив хвіртку
І побачив посеред двору
Дурну Равлика.
Кажу їй: - Подивися
Адже ти мокнешь в калюжі...
А вона мені зсередини:
- Це ж зовні!
А всередині мене весна,
День стоїть чудовий! -
Відповідала мені вона
З шкарлупки тісною.
Кажу: - Всюди морок
Не врятуватися від холоднечі! -
А вона у відповідь: - Дрібниця.
Це адже зовні!
А всередині мене затишок:
Розцвітають троянди,
Птахи співають чудові
І блищать бабки!
- Що ж, сиди сама з собою
Я сказав з посмішкою
І попрощався зі смішною
Дурненькою Равликом...
Дощ закінчився давно.
Сонце - на півсвіту...
А всередині мене темно,
Холодно і сиро. |
