|
Колись верблюди були крилатими.
Носили верблюди величезні крила.
Літали верблюди в заморські дали,
І небо їм навіть орли поступалися.
І слідом верблюжим, не відаючи страху,
Летіла на південь перелітна птаха.
І чутка про верблюдах дійшов до людей:
«Верблюди літають швидше коней!»
Подумали люди: «Навьючим пакунками,
Приручим і будемо літати хмарами!»
Коли караван відпочивав під барханом,
Зі свистом зметнувся аркан за арканом...
Сильні були люди. Верблюди - горді.
І крила верблюди склали в горби.
Про те, що коли-то були крилатими,
Забули верблюди... І люди забули. |
