|
Як-то раз в одному журналі
Дві ЖАБИ прочитали:
«ДУЖЕ МОДНО В ЦЕ ЛІТО
БУТИ КОРИЧНЕВОГО КОЛЬОРУ»
І без всякої заморочки
Розляглися на теплій купині.
Цілий день на сонці
Пролежали лежня.
Засмагнути не засмагли,
Тільки дуже почервоніли
Та до того ж все їхнє тіло
І горів, і боліло.
Тому-то дві мамзель
Ворушилися ледве-ледве.
А вже далі, що сталося,
Їм і в страшному сні не снилося.
Пропливала повз ЩУКА,
Здивувалася:
«ЩО ЗА ШТУКА
В ЧЕРВОНИХ ПЛЯМАХ НЕПРИЄМНИХ,
ЩО ТАКЕ, НЕЗРОЗУМІЛО?..
АЛЕ, ЩО СМІТТЯ, ЦЕ ТОЧНО.
ВОДОЙМА ОЧИСТИТИ ТЕРМІНОВО
ПОТРІБНО В ЦЕЙ ВИХІДНИЙ...»
І вирушила додому.
А ганебні подружки
У воду сховали маківки,
Стали тіною мазати тіло,
Щоб воно позеленіло...
ЧАПЛЯ з сумкою йшла з базару:
«ЩО ЗА ДИВНА ЗАБАВА?»
Обурилася: «НЕ В ПОШАНІ
НИНІ ДУРІСТЬ НА БОЛОТІ.
НІЖ СЛІПО ГНАТИСЯ ЗА МОДОЮ,
ТРЕБА НАСАМПЕРЕД РОЗІБРАТИСЯ,
ЯК ЩО РОБИТИ І КОЛИ,
ЩОБ КОРИСТЬ В ТОМУ БУЛА!»
І на модниць напустилася,
З болота гнати погрожувала!
Йти їм з болота
Точно було неохота...
І потім при всьому при тому,
Це ж їх рідний дім!
ЖАБА - скромна сусідка
У старій сіренькою жилетці
Дізнаватися їх відмовилася...
І на поклик не відгукувалася...
Вся роздулася з переляку,
І, сказати їй в заслугу,
Повернувшись до них спиною,
Стала бризкати слиною
Та при цьому корчити пики -
Так на ЖАБУ не схоже,
І в серцях голосно лаялася,
Ніби зла незнайомка,
Ніби зовсім і не з нею
Жили дружно багато днів...
...........................
Три тижні прохворіли...
А таблеток скільки з'їли!
На четвертій ж тижні,
На щастя, знову зазеленіли!
...........................
Через місяць на узліссі
Смарагдові жаби,
Начитавшись розумних книжок
І для дорослих, і для юних
(Не забувши, що пережили),
Школу модну відкрили
БЕЗПЕЧНОЇ ЗАСМАГИ -
Мені Сорока розповіла,
Їй - знайома Сова -
Вона бачила сама
І при цьому запевняла,
Що давним-давно мріяла
Засмагнути трохи теж,
АДЖЕ ЗАСМАГА ХОРОШИЙ ДЛЯ ШКІРИ! |
