Ах, погано бездомним,
Погано голодним,
Таким беззахисним,
Таким безпородним!
Ніхто нас не любить,
Ніхто не пестить,
Ніхто на поріг
Нас до себе не пускає...
О, як ми страждаємо
Від мук самотності!
І нам
Людської радості
Хочеться!
Навіщо нас бояться?
За що зневажають?
Навіщо з нами діти
Так рідко грають?
Ах, важко живеться
Без одного-господаря!
Тому всі ми
І виттям відчайдушно!..
Але хто нас полюбить,
Хто нас пожаліє -
Про це ні крапельки
Не пошкодує! |