Ах, бідна верблюдиця,
Працює і працює!

Повісили їй на спину
Важку корзину
І женуть бамбуками,
Штовхають кулаками:
- Іди! Іди! Іди!

І ось йде, йде вона,
І стогне і реве вона,
Йде вона, хитається,
Про камені спотикається,
А каміння на дорозі
Дряпають їй ноги,
Вона йде, йде
І скоро впаде.

Ах, бідна страдниця,
Ніхто над нею не зглянеться -
Ніхто, ніхто, ніхто.
І ось вона впала,
Впала й не встала,
А злі люди б'ють її,
Лають і клянуть її:
- Вставай, вставай, вставай!