|
Старий кіт лежить на лавці.
Припікає сонце так,
Що бідолаху розморило
І не може встати ніяк.
"Кіс-кіс-кіс" - його покликали, -
Котик милий, йди їсти".
Але позіхнув він, потягнувся
І не зміг ні встати, ні сісти.
"Краще буду без обіду
Я на сонечку лежати,
Скоро осінь - дощ і холод,
Чекай тоді тепла знову". |
