|
Хлопчаки мучили кошеня,
І він сопів натужно, тонко.
Мене невідома сила
Жбурнула в гущу чортенят.
Кошеня спритно я схопила
І побігла через садок.
А вдома треба мною сміються:
«Ах ти, котеночья душа!»
Я молока плеснула в блюдце,
І він напився не поспішаючи.
Потім у двір я втекла,
У кіно сходила в магазин...
І не тривожилась нітрохи,
Що мій дружок зовсім один!
Але схлипнула, повернувшись з річки
Вже зовсім на схилі дня:
Сидів кошеня на ганку
І терпляче чекав на мене. |
