|
Йшла заплакана тітка
По дорозі до дому.
Маму хлопчика Артема
Викликали в школу.
- Ваш Артем зірвав уроки, -
У школі їй сказали. -
Діти скупчилися біля вікон,
Книжки покидали.
У дворі біля спортмайданчика
Він грав з собакою.
Заганяв її в хвіртку,
А вона - назад!
Всім смішно, звичайно, було.
Більше всіх Артему!
Хуліганив що є сили
На очах у школи!
А закінчилися уроки,
Він додому з собачкою...
- Але ж, правда ж, між іншим,
Я не міг інакше?! -
Це син втомлений будинку
Пояснювався з мамою. -
Зроблю я так само знову!
Буду помилятися?! -
Виявилося, тато Тему
До школи проводжав.
Пес весь час поряд
У ноги втік.
Тато був задумливий,
Якось не помітив,
Що його «лизунчика»
Потягнуло до дітей.
По дзвінку помчала
Дітвора вчитися
Песику залишилося
У дворі нудитися.
Тато був уже вдома,
Тема на уроці,
Але на гавкіт знайомий
Виглянув у тривозі.
Курточку в оберемок
І швидше у двір,
Забув і шапку...
- Ну швидше додому! -
Псові дає команди.
Той і радий старатися,
Відбіжить і сяде:
Може, мені залишитися?
- Мамо, я не міг же
В школу повернутися!
Адже він мій друг все ж,
Міг би заблукати!
Він мене не слухав,
Дурний ще й малий!
Як мені радий був, жах:
Знову побачив! -
Мама посміхнулася:
- Де твоя «охорона»?
Ось, борщу залишилося...
Дай-но зі сметаною! |
