|
Ми вранці встали,
Дивимося, наш кошеня
Катає щось по підлозі...
Що, не зрозуміємо спросоння!
- А-а, це бантик з маминої сорочки... -
Сказала донька нам, Танюшка-першокласник. -
Його відгриз він, видно, вночі.
Я це знаю ну майже точно!
Він з ним злегка спочатку ніби пограв,
Потім як би ненароком трохи покусав...
Він з ним грав, возився,
Він нападати вчився!
І не помітив, що ніч пройшла,
А мама бантик - не знайшла. |
