Черепашонок, пробігши півметра,
Так захекався, що сів відпочивати.
Обмякнув, розмірковував при цьому:
"Не кожен зміг би так бігти!"
А повз черепаха шлях тримала,
Як водиться, ледве волочачи ноги,
Так, мабуть, повзти зовсім втомилася
І сіла на пісок, злегка ворчить.
І міркувала вголос вона:
"Коли була я теж молода,
Я бігала і навіть танцювала,
І робила все це без праці".
"Ось це так!"- зітхнув черепашонок,
З поваги ніби не дихаючи,
І знову побіг по-черепашачі,
Розмірено, спокійно, не поспішаючи. |