|
Кіт-воркіт, лежень,
Розтягнувся, розвалився
І, примружившись від сонця,
То спить, то дивиться...
На краю у блюдця - муха,
Вершків, сирів наїлася,
Потирає свої лапки
І кота дякує:
"Ти, котище толстопузый,
Нагодував мене від пуза".
І дзижчить йому на вухо,
Той лише головою трясе.
І позіхає кіт вальяжно,
І зітхає кіт протяжно,
Так розмірено, статечно
У кота весь день йде. |
