|
Жили були мишки,
Сірі пальтечка.
Жив був кіт,
Оксамитовий живіт.
Пішов кіт до чулану
Поїсти сметану, -
Так хижу на засувці,
А в комірчині - мишки...
Сидить кіт перед дверцятами,
Калатає серце, -
Увійти не можна.
От заспівав кіт,
Оксамитовий живіт,
Тоненьким голосишкой -
Начебто мишки:
"Гей, ви, чуєш,
Я теж миша,
Дуже хочеться мені їсти,
Так під двері не пролізти...
У вас там багато в склянці,
Вымажьте лапки в сметані
Так висуньте під дверку
Скоріше, глухі тетерки!
Я полижу,
Спасибі скажу".
Повірили мишки
Коту-плутишке.
Висолопили лапки...
А кіт - цап
З усіх лап...
Витягнув за лапки,
Згріб в оберемок
Так в рот. |
