Чия це фігурка,
Димчаста шкурка,
Чекає нас зовні, всередині?
Це наша Мурка,
Кішечка-кошурка.
Тулиться до дверей, просить: "Відчини!"
Бачиш, у куточку
Два блискучих точки
Світяться всю нічку безперервно?
Мурочке не спиться,
Ходить, як тигриця,
Від мишей квартиру стереже.
Ранок засіяло -
Скок під ковдру,
І співає, муркоче -
Мур, мур, мур!
Цілий день грає -
То клубки катає,
То гризе y телефону шнур.
У березні в місячному світлі,
Як немовлята,
Плачуть, надриваються коти.
Мурка стриб на крісло,
В кватирку пролізла,
І зникла. Мурка, де ж ти?
Де ж ти, Мурка, блукаєш,
Що ж ти не приходиш?
Іль наш дім тепер тобі не милий?
Я ль з тобою не ладнав,
Я ль тебе не гладив,
Я ль тебе сметаною не годував?
Чия це фігурка,
Димчаста шкурка,
Чиї очі з підпідлоги блищать?
Там сиділа Мурка,
Кішечка-кошурка,
Поруч з нею сиділо семеро кошенят. |