|
Є на білому світі будинок.
Мешкають літери в ньому.
Літери прописні,
Літери рядкові,
Книжкові, зошитові,
Дуже акуратні.
Невеликий і простий на вигляд,
Будинок зветься - АЛФАВІТ.
Славно букви там живуть,
Люблять свою нелегку працю:
Складати за словом слово,
Без помилок і толково,
Виводити фразу за фразою,
Не заплутавшись жодного разу!
Близько будинок стоїть інший,
Теж з вигляду він простий,
І цей будинок
Тобі знайомий:
Проживають ЦИФРИ в ньому.
Цифри з літерами не зналися,
Не зустрічалися,
Не спілкувалися:
Справ у кожній адже - не злічити,
У будь робота є.
Як у прислів'ї, клопоту -
Повний рот!
Так от йшли у них справи,
Так, добре.
Тільки раз сталася
Зустріч в чистому полі.
Буква мала,
Так удала
Цифру зустріла,
Що бігла додому.
І сказала непосида:
- Адже ми добрі сусіди!
Всім нам, люба сестрице,
Не пора подружитися? -
Цифра їй у відповідь: - Ура!
Стати друзями нам пора.
Один читач, озирнися!
Один читач, подивись!
Все на світі цифри, букви
Як на свято зібралися.
Але спочатку
Всі мовчали,
Тільки головою хитали
Так поглядали...
Буква "А", що всіх первей,
Виявилася всіх резвей:
Буква "А" на пагорб вибігла,
По траві пройшлася густий,
Посміхнулася і сказала,
Помахавши всім рукою:
- Чому ми не друзі?
Відокремлено жити не можна!
Ми не знаемся доки...
Це погано! -
Відповідала "Одиниця":
- Так, пора нам подружитися,
Подружитися-поріднитися!
Першим почав "Твердий знак".
Підійшов він до "Двійці" ('-2)
І сказав він цифрі так,
Весело й жваво:
- До чого ж,
До чого ж,
До чого ж,
Ми схожі! -
"Двійка" дивиться - а адже вірно!
Каже вона йому:
- Родичі ми, напевно,
І сім'я у нас одна.
Якщо перевернути тебе -
Потерпи зволь-ка! -
Виходжу я відразу.
Диво, та й годі!
Літера "З" цифрі "Три" (3 - З)
Каже на вушко:
- Подивись-но, подивися,
Мила подружка,
До чого ж,
До чого ж,
До чого
Ми теж
Схожі!..
Загальні у нас риси,
Ти - як я,
А я - як ти.
Ми схожі, як пташенята,
Може бути, ми близнюки?
Тут до "Четвірці" "Ч" поспішає, (4 Год)
Буква цифрі каже:
- І у нас схожий вигляд.
- Якщо ми схожі з тобою,
Таємницю я відкрию свою
І жодної тобі скажу,
Що я з буквою "Н" дружу!
Якщо мені додати ніжку,
Підрівняти мене трошки,
Без нових змін
Отримуємо букву "Н"!
"Б" до "П'ятірці" підійшла, (5 - Б)
Посміхнулася: - От справи!
Вигляд твій - на мій схожий.
Ти мене не впізнаєш?
Знай, "П'ятірка",
Я не з краю -
Заявляю
Не тая:
В алфавіті я друга -
Ось яка буква я!
Заступник літери "А" -
Так кличе мене чутка.-
Відповідала цифра "П'ять":
- Літера "Б", ти повинна знати,
Чим я можу похвалитися,
Так, мабуть, і пишатися!
Мені кожен школяр радий,
Кращою з нагород.
Тут скотився по пагорбу, (6 - Ь)
Підкотився сам до "Шістці",
Раскрасневшись похапцем,
Добродушний товстун,
Балакун і веселун,
Взагалі великий добряк,
Дуже м'який "М'який знак".
Каже, а сам сміється:
- Нам зріднитися доведеться!
Про себе скажу:
З кожним я дружу!
"М'який знак" - всьому основа!
Я пом'якшу будь-яке слово,
Про мене скаже кожен:
"До чого ж він м'який знак!
Не сварливий, не впертий,
Із знаків - добрий".
Цифра "Шість", давай дружити!
Взявшись за руки, рядочком,
Коли тобі охота,
Ми до фотографа підемо,
Знімемося на фото!
Потім фотографію
Можемо помістити в альбом.
Хто розкриє - всякий раз
Хай милується на нас!..
"Сімка" - скік та скок: (7 - Г)
- І я на вогник!
Скачу я на одній нозі
До подруги нової букви "Р".
А саме чудове,
Всім школярам відоме,
Що якщо я перекинуся
Навколо своєї осі -
В тебе, подружка, перетворюся.
Хоч кого спитай!
Ось "Вісімка" вийшла в коло (8 - В)
На густий зелений луг
І пішла, пішла по колу -
Шукає собі подругу!
Тільки побачила
Букву "В",
Відразу затанцювала на траві!
- Як я рада,
Ця зустріч - нам нагорода!
Адже ми теж,
Адже ми теж,
Адже ми теж
Так схожі!
- Чудово! - "В" сказала. -
Тебе давно я знала!
Посміхнулася "Р" "Дев'ятці" (9 - Р)
Тієї часом,
Підморгнула "Р" "Дев'ятці"
З хитринкою:
- Я тебе відразу визнала.
Разом ми - приємно оку! А потім "Десятка"
Посміхнулася солодко.
До букви "Ю" підходить, (10 - Ю)
Розмову заводить:
- Здрастуй, здрастуй, літера "Ю"!
Ти послухай мова мою.
Ми з тобою заодно.
Я люблю тебе давно.
Ми однієї ширини,
І не сперечайся марно.
Ми однієї висоти.
Ми в усьому майже рівні,
Всім повинно бути ясно!
- Адже є різниця...
- Дрібниця! -
Цифра посміхається. -
Штрих короткий - зайвий знак,
Це не вважається!
Слів не витрачаючи марно,
Я дружити з тобою згодна.
Моє питання - прямий:
Ну, а ти зі мною? -
"Ю" проспівала:
- Ах, як славно,
Мила "Десятка"!
Я згодна і поготів.
Говориш ти гладко... -
Буква "Ю" раптом замовкла,
Посмутніла, занудьгувала
І відійшла вбік.
Що за дивні справи?
До неї "Десятка" звернулася:
- Що з тобою, скажи на милість?
Чому ти, "Ю", сумна?
Чому стоїш одна?
Тебе образив хтось?
Розправлюсь з ним в два рахунки! -
І "Десятці" "Ю" у відповідь:
- Від тебе таємниць немає.
У мене біда одна, -
Тихо мовила вона. -
Я страждаю не марно
І не посміхаюся,
Тому ходжу в тузі,
Що я російською мовою
Рідко так зустрічаюся!
Рідко в книги потрапляю,
Рідко і в зошити.
Рідко на дошці буваю,
Рідко і в доповіді.
Мало слів, де я потрібна,
Де стояти б я повинна...
От біда велика
У мене якась!
- Даремно ти, буква, нудьгуєш,
Дарма ти побиваєшся:
В алфавіті все одно
Ти давно прописана.
Адже без букви алфавіту
Втратить відразу вигляд.
Значить, ти необхідна,
Буква "Ю"!
Значить, ти незамінна,
Буква "Ю"!
В цей час цілий "Нуль",
Величавий як король,
Без зусиль, легко
Підкотився до букви "О". (0 - О)
- Здрастуй, буква "О", привіт!
Ну-ка, поруч стань!
Такої подібності більше немає,
Такої подібності в світі немає, -
На нас обох глянь!
Ваш начальник, літера "А",
Алфавітом голова,
Хоч має гостре око,
Розрізнити не зможе нас!
Букви з цифрами спілкувалися,
І справи пішли на лад,
Цифри з літерами браталися,
Кожен був, звичайно, радий.
Раділи і сміялись,
Танцювали від душі.
Після крикнули всі разом:
- Це справа нашої честі!
Спільно будемо
Допомагати людям! |
