|
Моя прабабуся сива,
Така мила, рідна.
Зі мною грає, голубить,
Але згадувати не любить,
Як воювала на війні,
Зітхне і скаже мені:
- Найдорожче світ і діти!
А в День Перемоги, на світанку,
Свої дістане ордена,
Сльозу рукою скинеться вона.
Одягне святковий наряд,
І з нею йдемо ми на парад!
Йде вона тихесенько,
З паличкою, болить спина.
Горять на сонці ордена.
Всіх ветеранів вшановує країна,
За те, що захистили Русь!
Пишаюся прабабою,
Пишаюся! |
