|
Його зарили в кулю земну,
А був він лише солдат,
Все, друзі, простий солдат,
Без звань і нагород.
Йому як мавзолей земля -
На мільйон століть,
І Чумацькі Шляхи порошать
Навколо нього з боків.
На рудих скатах хмари сплять,
Метуть метелиці,
Грому важкі гримлять,
Вітру розбіг беруть.
Давним-давно закінчився бій...
Руками всіх друзів
Покладений хлопець в кулю земну,
Як ніби в мавзолей... |
