Коли вперше над столицею
Салют пролунав громовий,
Мчали перелякані птиці
Над освещенною Москвою.
З усіх боків - З Тверською, з Неглинній,
Над площами, над Арбатом
Вони металися зграєю довгою
І в темряву мчали кудись.
До Москві суворою, затемненій
Давно звикли і вони.
І раптом вогні над Малій Бронній,
І над бульварами вогні.
Вперше небо розгорялося,
Річка блищала сріблом...
Мабуть, птахам здалося:
Весна в Москві! Весняний грім! |